Гнані Частина 2

Гнані дали добре ім’я цьому місцю, яке ми для них приготували з любов’ю. Його ім’я — Бункер.

На цьому максимально реалістичному, аж до тремтіння, фото зображено приміщення, ідеально придатне для командних гладіаторських битв. Уся його неосяжність була прикрашена гармонійним орнаментом із любовно розставлених рядів ліжок, підтягнутих дбайливою рукою впритул одне до одного.

Це струнке величне розташування створює незабутню ілюзію мурашника, що жваво ворушиться і продовжує жити будь-якої миті доби.

Яке ж це миле і зворушливе фото!

Дивовижна переплетена життям суміш, що поглинула Гнаних, їхніх дитинчат, валізи, собак та аборигенів Вшивих Світів.

Величезні червоні очі Гнаних, які систематично очищають сльозами свій організм від надлишку солі, нагадують ніким не помічений, густо зарослий каннабісом червоний сигнал світлофора.

А жовті плоди пасифлори, що звисають на нього, завершують цю кольорово-музичну гармонію.

Ну так, звісно, ви все правильно зрозуміли. У Бункері постійно звучить вічний трек у виконанні емоційного Обґрунтування, унікальної цінності ONE LOVE, що томно заклинає Голимих не плакати.

Ці очі, немов вогні, виражають страх невизначеності і жах очікування, що мовою міміки Гнаних означає найвищий ступінь вдячності своїм рятівникам.

А ось обличчя дитинчат Гнаних, навпаки, здаються піднесено витонченими і загостреними.

Ілюзія високого мистецтва виникла не тому, що дитинчатам місяцями забороняють їсти дешеві дорослі сурогати, а тому, що дитячої їжі цього світу їм замало.

Ця ситуація знайома кожному з нас, адже іноді навіть маленькі люди імітують волаючого, перевернутого на спину таргана, що б'ється в істериці, намагаючись отримати улюблену іграшку.

Причина такої правдоподібної ілюзії лише в тому, що для Гнаних тимчасово не знайшлося добрих Самаритян, готових безкоштовно надати їм давно порожні приміщення.

А можливо, це вже результати експериментів Пані Азюль щодо збільшення чисельності поголів’я Гнаних.

Ми не знаємо навіть того, як у цих дитинчат склалися стосунки з Вірою і Любов’ю після всього пережитого ними.

Проте фото чітко відображає в їхніх очах те, що хоча б їхня Надія ще жива!

Адже щодня приходять люди, які мають совість чи якісь інші свої інтереси, щоб вибрати собі вихованця.

Гнаним потрібно лише навчитися мило виляти хвостиком і хоча б трохи відданіше дивитися в очі людині. Дудочник і тут знайшов нору, скориставшись тим, що божевільних у Бункер не пускают. Поки ми милувалися мурахами всесвіту, на Хресті з’явилися бурі плями, які дивовижно нагадували отвори від пробоїн, нанесених гострим металевим предметом.

Через однотипність контенту ми перемотуємо за хвилину роки чужої роботи, відображені у вигляді фото приладів для зливу шлаків.

Вони зображені парами, у станах до і після очищення.

Хоча яким чином це має впливати на якість контенту, для мене досі залишається загадкою.

Каюсь, але що робити, якщо мені зовсім не цікаві унітази в будь-якому їхньому перевтіленні?

Моїй павучій сутності так і залишається незрозумілою прихильність дівчат до нескінченних селфі з усіх туалетів світу.

Єдине, що тішить у цьому одноманітті, — це те, що завдяки такому виду мистецтва Гнана Мати зуміла виростити собі язик, а не пришити його, як це масово і примусово практикується щодо Гнаних.

Цілком природно і зрозуміло, що діти викладачів мови, як і інші діти, щодня хочуть їсти.

Але має ж бути інша причина примусу байдужих.

Адже, окрім марної витрати бюджетних коштів, насильницьке пришиття мови не веде ні до чого іншого.

Навіщо примушувати до навчання мови тих, кому надано лише тимчасовий захист, якщо ви не плануєте запрягати їх у спільний плуг?

Можливо, я, як завжди, помиляюся, адже ніколи не брав участі у кастингу на роль Хранителя Істини, але з Гнаною Матір’ю нам варто познайомитися ближче.

Вона була з Нескінченностей напівкровок, і кров Ісіди проявлялася в її житті у всій божественній красі природи, материнства і родючості.

Її кулінарні таланти були відомі у всіх світах і настільки яскравими, що конкурували з її божественною красою.

Це також вплинуло на те, що вона не була готова до довічної яблучної дієти в Райському курені улюбленого.

Не готова до такого щастя, навіть якщо курінь виявиться двокімнатним і з літньою кухнею.

Вплив коду Ісіди робив не тільки її очі зачаровуюче привабливими (і не тільки для самців багатьох світів), а й створював ілюзію найвищої насолоди в її присутності, наче шлейф вишуканого парфуму.

Чудом врятовані неповнолітні дитинчата відзначалися дивовижно здоровим і доглянутим виглядом.

Наглядачі, які підозрювали Гнану Матір у моральній нечистоплотності, не могли вмістити в своїй свідомості, що в нащадків Ісіди руки ростуть не з таємного лігва Любові.

Цим двом дитинчатам була незнайома біль від занадто маленького взуття, попри те, що їхня швидкість росту ніг перевищувала норми, передбачені наглядачами.

Дбайливо зв’язані руками Матері шедеври, що захищали дитинчат від холоду, викликали заздрість не лише у місцевих дітей, а й у їхніх батьків, обтяжених негласним правилом ніколи нічого не купувати у Гнаних чужинців. Завдяки цій Гнаній Матері, Google Fit збільшив довжину обов’язкових щоденних маршрутів мешканців цього світу. Програмісти Google навіть не могли припустити, що Гнана Мати на своїх кінцівках долає величезні відстані виключно в пошуках акцій, розпродажів і найнижчих цін на продукти для своїх дитинчат. А якби вони ще й побачили, як благотворно ці нелюдські навантаження позначилися на її й без того ідеальному тілі, можливо, ця історія завершилася б, так і не розпочавшись.

У її нещодавно еротично посивілій голові не вкладалася ірраціональна реальність: кандидат ветеринарних наук, несбуваною мрією якого була робота з прибирання собачого лайна в притулку для псів, був змушений з волі наглядачів прибирати лайно людське. Для прибирання саме собачого лайна їй бракувало якогось папірця на будь-якій з мов цього світу. Ця Гнана, з незрозумілих у цьому світі причин, досі любила свого першого самця, який, за дивними звичаями їхнього світу, був і батьком її дитинчат. Вона не розуміла, як зможе дивитися в очі тому, хто безглуздо загинув під час нашестя Злобного Карлика, після трудової зміни в публічному домі.

Хрест із Дудочником ридали, сидячи в обіймах на дивані. Швидше за все, вони занадто довго експериментували з Приладом. В акаунті повіяло вітром змін, який не відпускає мене в царство сну. Я перегляну ще хоча б кілька коротких reels, щоб завершити цей незвичайний пазл долі. Перше відео завантажено з камери відеоспостереження кабінету клону Пані Азюль. Тема відео — одне з численних співбесід щодо Інтеграції з Гнаною Матір’ю, яке більше нагадувало судове засідання, на яке не з’явилася презумпція невинуватості. Головною лінією будь-якої співбесіди була та сама, у якій Голима мала довести наглядачеві, який поєднував у собі суддю і прокурора, що в неї та її дитинчат немає жодного іншого доходу, окрім соціальної допомоги.

Оскільки вона не була сестрою у Вірі, повна відсутність гуманітарної допомоги полегшувала їй це нелегке завдання. Але Голима не знала, як виправдати своє катастрофічне невезіння, що полягало в тому, що їй ніколи, жодного разу не траплялося викинуте Gratis сміття настільки цінне, щоб його довелося декларувати. Здебільшого їй діставалися викинуті квіткові горщики, адже, попри всі свої достоїнства, вона не лише любила квіти, а й уміла їх вирощувати в підземеллі, де вони жили. Матері доводилося напружувати всі свої сили й щоразу вигадувати нові виправдання для клона, адже на шальках терезів цієї Феміди-викривлювачки було харчування її дитинчат.

Цей клон, своєю чергою, був доволі цікавим персонажем. З виразом обличчя, ніби вона щойно стала жінкою, їй було нелегко увійти в роль судді. Але праведний і щирий вогонь палкого борця за справедливість, що проривався крізь товсті лінзи її окулярів, допомагав їй не лише вжитися в цей образ, а й додавав необхідної людяності. Благі наміри цього вогню прямували дорогою просто в пекло. Завчені нею безсонними ночами корпоративні скрипти, статути й правила перетворили цей праведний вогонь на святий вогонь інквізиції.

Азюль: Якщо ти все ж працювала у своєму світі, то чим ти там займалася?!
Гнана: Останні роки я чистила коди мобільних застосунків.
Азюль: Це прекрасно. Тоді в найближчу неділю вранці, поки всі люди в церквах, ти підеш на випробування! Я сумніваюся в тобі, але сподіваюся, що ти не осоромиш нас і без проблем упораєшся з чищенням стаціонарних унітазів.
Гнана: Що ви можете запропонувати мені для розвитку моєї мови з метою подальшого працевлаштування на людську роботу?
Азюль: Який же ви наївний народ. Ми оплачуємо лише ту мовну модель, яка не має жодного значення для прийому на роботу. Виділені кошти освоєні, гроші розподілені між людьми, ви навчені розуміти команди, ну а ми отримали той скромний осад від усіх цих мутних операцій. Що ще тебе в цьому не влаштовує?!
Гнана: Будь ласка, підкажіть мені, в чому тоді полягає сенс і результат Інтеграції?
Азюль: Вам ніколи не стати повноцінними людьми! Хто тобі сказав, що сенс має бути? Має бути лише видимість бурхливої діяльності, під час якої легше настригти багато вашої шерсті.
Гнана: Через зламаний хакерами застосунок ваших найкращих у світі залізниць у мого старшого дитинчати вкрали з найнадійнішого у світі банківського рахунку всі ті гроші, які ви йому виділили на харчування. Допоможіть нам!
Азюль: Звісно, я надішлю вам посилання на сайт, де докладно описано користь і правильну методику тридцятиденного посту. Не хвилюйся так сильно. В історії були випадки, коли нічим не примітні люди не їли 40 днів. Правда, не всім це пішло на користь, але варто спробувати, адже нічого іншого йому не залишається. Просити милостиню в цьому світі заборонено.

Наступне відео знято камерою відеоспостереження кабінету Пані Сах. Тема відео незмінна: Інтеграція з акцентом на працевлаштуванні Гнаних. З Гнаною Матір’ю ви вже трохи знайомі, але й наглядачка в спідниці викликає інтерес.

Одразу впадає в око нестандартна для цього світу жіноча зачіска наглядачки, адже тут будь-яка зачіска, крім однієї моделі, вважається нестандартною. Сяюче взуття, випрасуваний чистий одяг, манікюр – усе це видавало в ній абсолютно не властивий цьому світу зашкалюючий романтизм і душевну чутливість. Але це й не дивно, адже вона працює тут лише перший місяць після закінчення університету. Це немов перевірка теорії на живих людях.

Відсутність будь-якої зацікавленості в результаті, марксистські університетські вітри в душі й не обтяжена великою кількістю звивистих доріг для думок молода голова наглядачки злегка підносилася над столом, намагаючись надати собі суворий і розумний вигляд.

Сах: Я не перестаю дивуватися тому, як ти, здавалося б, розумна Гнана, яка навіть язик змогла виростити, а не пришити його, і досі не розумієш елементарних речей? За всі 4 години спілкування з тобою протягом місяця сестра платить мені тисячу сріблеників, незалежно від результату моєї роботи. І таких, як ти, у мене багато. У тебе ж тисяча сріблеників накопичиться за 2184 години твого життя. Скажи мені, який сенс мені перейматися твоїм працевлаштуванням, тим більше що йти працювати в публічний будинок ти категорично відмовляєшся, навіть у вигляді безкоштовного випробувального дня для позитивної позначки у твоїй особовій справі?

Гнана: Я не можу переступити свої моральні норми, але в мого молодшого дитинчати ніжки ростуть на один розмір щороку, а не на 5 сріблеників на рік, як це передбачено вашими нормами. Благаю вас усіма вашими богами! Допоможіть мені! Мені життєво необхідна людська робота!

Сах: Ну добре. Ти мене зворушила. Але подивися все ж на останню отриману пропозицію. Начебто пристойний заклад для сімейних і без жорстких збочень. Перестань уже бути такою консервативною фарисейкою. Твоя мораль уже застаріла, і так зараз уже ніхто не живе.

На цьому запис припинився. Напевно, Дудочник випробовував у цей момент свій Прилад, бо зображення стало чіткішим, і на ньому проявилися очі Гнаної Матері, що набухли від солі. Хрест, побачивши все це, зробив спробу втекти, але його вчасно зупинили служителі. Для більшого контролю та профілактики на ньому випалили косу червону смугу.

Ось ми і дісталися до найчитабельнішого у світі оголошення, розвішаного на всіх без винятку осиках цивілізованого світу. На фотороботі злочинця, складеному Свідками Очевидця, зображений чоловік у розквіті сил із зачіскою, яка видає в ньому єврея. Судячи з сумки від Йоанна з останнього осіннього показу мод, це успішний, процвітаючий тесляр. Можливо, навіть чийсь бос.

Оголошення кричить про наступне:

Злочин століття! Зухвале викрадення Стародавнього Хреста! Розшук!

При зустрічі зі злочинцем не вступайте з ним у особистий контакт, а негайно повідомте на палаючу лінію Інквізиції.

Вдячні платники податків країни пожертвували 30 мільйонів сріблеників як винагороду за затримання злочинця та повернення Стародавнього Хреста.

Для громадян міста Керіот передбачено додаткову привілею: їм надається звільнення від декларування отриманих доходів і один шматок мила безкоштовно.

Злочинець середнього зросту, віком приблизно 30–35 років, може видавати себе за Сина Божого.

Особливі прикмети:

• На всіх кінцівках і на одному боці помітні тату або шрами у вигляді квітів Пасифлори.
• Будьте обережні при особистій зустрічі!
• Злочинець озброєний двосічним мечем слова і через це особливо небезпечний.

Останні кадри цього сюжету, зафіксовані, як завжди, невчасно зламаною камерою відеоспостереження:

Біжуча фігура злочинця з Хрестом на спині, за яким розвівається гамівна сорочка божевільного.

Хрест із дивною любов’ю і, за звичкою, до крові стиснув у обіймах його зранену спину.

Його давня деревина перетворилася на чистоту сяйва живого рідкого металу.

Пролунали останні зафіксовані, незрозумілі слова злочинця:
— Це ж вам не над душею знущатися. Він знає, як терпіти неможливе.

Дудочник, охоплений жахом від усього, що відбувається, знищив свій Прилад єдиним можливим способом: усі його компоненти були доставлені та заховані в різних реальностях. Щури всіх світів зітхнули з полегшенням. Досі залишається загадкою, як Дудочник примудряється ховатися без свого Приладу, на смітнику Всесвіту, який покинув навіть Хрест. Можливо, Він залишив нас назавжди.

Я не очікував настільки безславного кінця такого перспективного акаунта.

Остання на цей момент публікація засмучує своїм рівнем контенту. Мерехтливі зірки у форматі гіф і любительська звукова доріжка жахливої якості. Крізь шуми перешкод доноситься чарівна музика, немов ангели розспівуються перед виконанням пісень прославлення та поклоніння. Але розібрати слова неможливо.

Я змушений знову просити Дудочника терміново ввімкнути Прилад, який він знову зібрав на честь дня народження свого ямайського приятеля-сусіда по шосе.

БОБ: Я пропоную піти подихати свіжим азотом, а то на твоїх верхніх головах облич уже зовсім не видно. І візьми для мене теж один оргазм, а то я свої в зорельоті забув.

ДАБ: Гаразд. Пішли, і заодно розповім, чому мені зараз не до полуничного топінгу. Вся проблема в тому, що мої дружини вирішили на вихідних полетіти в чорну діру покататися одночасно, а в мене зореліт лише на 696 посадкових місць. Де я їм візьму другий зореліт у розпал високого сезону? Ось і вибирай після цього полігамну форму еволюції! А як у тебе справи, наш однолюб-двуликий? Що цього разу спричинило обвислість твоїх бічних щупалець? Невже ти досі страждаєш через свою острівну засмаглу русалку? Чи знову Королева чемпіонів тобі спокою не дає?

БОБ: Що я можу з собою зробити, якщо при спогаді про чистоту її душі в мене всі щупальця, а не тільки бічні, ураном наливаються. Недарма Дудочник попереджав, що Любов – це найсильніший наркотик, раз скуштувавши який, стаєш залежним назавжди. І оргазми тут не допоможуть, навіть найсолодші, контрабандні з світу мрій. А якщо не секрет, де ти дістав такий міцний і забористий оргазм?

ДАБ: Які можуть бути секрети від друга дитинства? Це Дудочник теж контрабандою передав. Він, задовольняючи свої фантазії, схрестив каннабіс із пасифлорою Паолою і тепер ховається десь на смітниках Всесвіту від бажаючих знову відчути цей кайф.

БОБ: До речі, про смітники. Як там просувається твій водний проєкт, який ти в минулій ері обіцяв завершити?

ДАБ: Я в первісному шоці від цієї різновиди плісняви. Вона повільно, але впевнено спотворює все, до чого торкається її липка сутність. Я вже й водою ретельно її вимивав, і програмний код проєкту змінював. Але на неї це не діє. Вона як металевий сплав Лицемірства і Обману – пристосовується і вростає в життя. Мої клоаки закипають від праведного гніву, коли я бачу результати її впливу.

БОБ: Друже, а ти інформацію з самого початку пережовував чи, як завжди, кілька кілометрів інформації відригнув непережованою?

ДАБ: Відчуваю п’ятою точкою, що ти знову намагаєшся мене запліднити, коли я тільки-но сів шлаки скидати. Що, на твій погляд, знову не так?

БОБ: Та розслабся ти нарешті. Ти ж не прожував головного. Мавпочка Життя після нетривалого флірту зі Змієм усе ж таки наважилася скуштувати заборонений плід, і від його величини та незвичайності в неї широко відкрилися очі. У цей солодкий момент вона відчула себе вільною жінкою. Усвідомлення того, що Адам – аб’юзер і своїми добрими очима дуже нагадує собаку з волохатою мордою, кардинально змінило її життя. У хаотичних пошуках істини в неї були численні емоційні зв’язки – і не лише зі старими знайомими.

Розчарувавшись у всіх і в усьому, вона повернулася до Змія і провела з ним чимало місячних циклів, незважаючи на їхні значні анатомічні відмінності.

Тепер тобі стало зрозуміло, звідки в цьому сплаві з’явився Обман? Спробуй розтопити цей сплав Лицемірства й Обману променем Паоли. Потім вдихни трохи життя і в цей живий, рідкий метал додай дрібку любові за смаком. Дай усьому цьому настоятися на яскравому світлі. З хворобливо випадаючого осаду вийдуть гідні різдвяні подарунки для дівчаток і хлопчиків, які не зовсім природно поводилися в минулому році.

Але що це?! Невже знову перезавантаження! Небо згорнулося рулоном! Замість зірок збуджений Калейдоскоп знову почав генерувати свою правду. На зеленому піщаному пляжі, що займав увесь острів, сплять старі друзі Боб і Даб, довірливо закинувши свої щупальця одне на одного. Білі крила Боба прикривають клоаки Даба від випадкового, стороннього погляду.

Нескінченності, згадавши про те, що в них є і людська кров, насолоджуються танцем Сніговика разом із Дудочником і синьо-жовтим Павуком, попри незручності, які створюють підбори-шпильки, що застряють у піску. Лише визначений Фортуною у геї "Аморальний шматок лайна" самотньо обтікав у кутку, бо Хранитель Благополуччя виявився тим ще хранителем, але зараз танцювати не може через недугу. Він, мов занадто досвідчений у минулому водій Porsche, їздить у своїй інвалідній колясці та обмиває всім ноги в надії ще хоча б раз відчути дію цього чарівного наркотику, витканого зірковими променями з жіночих мрій.

Гнана Мати, згадавши, що в їхньому народі споконвіку були не лише свинопаси, а й великі воїни та навіть творці, почала вивчати технологію виходу з землі, яку залишив Хрест, описану в Книзі книг. У вільний від цього час вона проєктувала бункер у бункері для мешканців Вшивих світів. Підрослі дитинчата оновлювали спортивні рекорди та благополучно забували співучу й квітучу мову своїх предків.

Азюль і Сах під час відбування свого строку у в’язниці усвідомили своє істинне "Я" і тепер не випускали свої схудлі на тюремному пайку тіла з ніжних обіймів. Допитлива мавпочка спостерігала за ними здалеку з нерозумінням, але щирою цікавістю. Хамелеон на зламаних колінах благав усіх про пощаду. Лише давній Змій, ніби нічого не сталося, не переставав милуватися своїм відображенням у дзеркалі.

Передсвітанкову тишу в черговий перший раз розірвав крик строкатого сільського будильника. Південний Хрест вічно мерехтів природним зоряним світлом, без епітетів і фільтрів. А лицемірити справжні зорі не здатні. Промінь Паоли вічно підсвічує цю природну гармонію.

Як шкода цей прекрасний у своїй жорстокості світ. А може, цього разу спробуємо без перезавантаження?

BOB. 06.02.2025.